Сьогодні, першого вересня, всі учні приходять в школу. Хтось вперше в житті, а хтось в черговий раз. І попереду у нас долгие-долгие місяці осяй, зими, весни, під час яких ми вчитимемося, набиратимемося знань і дорослішатимемо.
Так, дорослішати. Не віриться, що я - одинадцятикласниця! Адже зовсім, здається, недавно мама привела мене в перший клас, «пролетіли» роки молодшої школи, за спиною залишилися екзаменаційні хвилювання в дев’ятому класі, закінчений десятий.
Сьогоднішнє свято не здалося мені нудним, адже я про таке мріяла давно. Цей перший дзвінок запам’ятається назавжди! Ми, випускний клас, - в центрі уваги. Всі дивляться на мене і моїх однокласників. Погода така ж чудова, як і настрій дітей, вчителів і наших батьків. Крокують «першоклашки». Такі серйозні, забавні - і пливуть спогади про мій найперший дзвінок, перший урок, про смішні ситуації і серйозні хвилювання. Ось він звучить - наш останній перший дзвінок. Веселий сміх дітей, зітхання наших мам, сумна усмішка класного керівника. Але не варто сумувати.
Попереду зустрічі і розставання, запаморочливі зльоти і (іноді) падіння, а головне - шкільні роки в «Алефе» яскравим світлом доброти, взаєморозуміння і віра в нас наших вчителів зігріватимуть серця довгі роки!
.
Мінустіна Анастасія
учениця 11-го класу
В день осінній перший раз
Кожен в свій приходить клас!
Запорізька міська єврейська школа-гімназія Алеф →
הובלות מירושלים