Впродовж 1994 - 2008 р. Український інститут екології людини постійно проводить моніторинг стану здоров’я дітей, переважно дітей дошкільного віку. Разом з Головним управлінням освіти і науки виконавського органу Київради (Київській міській державній адміністрації) за цей період обстежено і оздоровлено більше п’яти тисяч дітей.
“…тест для будь-якої нації починається з того
як жівуть у ній маленька дітіна i пенсіонер”
В.Ющенко
Від імені співробітників Інституту екології людини, всіх тих з ким співробітничає Інститут над проблемою здоров’я дітей і екологічних проблем країни, тих хто за останні більш ніж двадцять років веде моніторинг стану здоров’я здорових дітей, від учених, від кого власне і йде основна інформація про фізичний і духовний стан здоров’я дітей України.
Ця стаття - звернення про те, що Україна переступила ту грань свого розвитку, коли наступив екологічно - соціальний геноцид ХХI сторіччя і якщо зараз не стати нам що всім живе на реальний захист дітей, якщо ми не забезпечимо умови здорового життя дітям, то всі ми свідомо або несвідомо є злочинцями перед своїми дітьми, перед нацією в цілому.
Становлення незалежної України доводиться на період переходу цивілізації в цілому до нової епохи, тобто на час великих змін. Зміна сторіч в розвитку цивілізації - це період великих змін саме в розвитку цивілізації, а тисячоліття - це епохальна подія, яка повинна задати напрям розвитку на наступне тисячоліття суспільства. Саме те, що становлення України як незалежної держави, після розпаду Союзу, співпало з перехідним процесом розвитку суспільства, це є першою причиною демографічної, екологічної, соціальної кризи народу України.
2005 рік - Україна стала оранжевою державою, проте, по суті, в цей же час ми офіційно визнаємо, що смертність людей в два рази перевищує народжуваність, до 70 відсотків новонароджених дітей вже хворі, взагалі кількість здорових дітей сьогодні ледве перевищує 10 відсотків. Згідно з результатами оцінок впливу навколишнього середовища на здоров’ї людей в європейському регіоні, які були розглянуті на міжнародній конференції на рівні Міністрів навколишнього середовища, яке відбулося в Угорщині в 2004 році, проблема здоров’я дітей у всіх країнах Європи пов’язана з екологічними умовами оточення, в першу чергу з чистим повітрям і якістю питної води.
Конференція рекомендувала всім країнам Європи розробити конкретні методи щодо екологічної безпеки здоров’я дітей.
До жалю, полягання здоров’я в Україні, зокрема в Києві, з кожним роком, який віддаляє нас від Чорнобильської катастрофи, стає все більш екологічно залежним. Кількість здорових дітей в м. Києві за даними Головного управління охорони здоров’я і медичного забезпечення м. Києва стає все менше і залежить від вікових груп. Образливо констатувати, що в Україні стало проблемою народження здорової дитини. З даними медичної статистики порівняно з шестидесятими роками в Україні на 72% зросла захворюваність дітей, в 16 разів знизилася кількість здорових дітей, в 3 рази збільшилася кількість новоутворень, захворювань системи кровообігу і органів травлення.
Якщо у дошкільників ці хвороби займають сьогодні шосте місце, то у школярів - третє.
Проте відзначимо, що є і позитивні дані про здоров’я дітей, зокрема, за останні роки показників дитячої смертності набувають тенденції до зниження, причому дитяча смертність зменшується не тільки в перший рік життя дитини, але і у віці до 14 років. За 10 років цей показник зменшився майже втричі і складає 9,7 на 10 тис. дитячого населення. При тому загалом істотно погіршуються основні показники стану здоров’я дитячого населення, збільшується рівень і розповсюдження захворювань в дитячому віці. Якщо в шестидесяті роки майже одна третина дітей вважалася повністю здоровою, то сьогодні тільки 4-5% (!).
Негативно на здоров’ї дітей впливає сам процес навчання в школі. За час шкільного навчання кількість патологічних захворювань у дітей збільшується в 1,5-2 рази. У сучасних школах - ліцеях, гімназіях, де завантаженість у дітей вища, здоров’я дітей в 1,5 разу гірше, ніж в загальноосвітніх школах. Ненормальною є ситуація в країні, коли дитина ціною свого власного здоров’я отримує знання: приходить дитина в школу здоровим, а закінчує школу і разом з атестатом отримує медичний діагноз. Зростання захворюваності дітей веде до збільшення кількості дітей - інвалідів. Якщо в 1992 році було зареєстровано 90 тис. дітей - інвалідів, то сьогодні їх більше 150 тисяч.
Ці і інші статистичні дані однозначно свідчать про те, що необхідно кардинально міняти політику держави щодо здоров’я дітей. Необхідно забезпечити максимальну підтримку і медичну допомогу вагітним жінкам і дівчаткам - підліткам. У державі пріоритетом повинна стати профілактика, зсув акцентів з хворої дитини на здорову. Сьогодні близько 80% фінансів, які виділяються на охорону здоров’я, держава витрачає на стаціонарну допомогу і лише 20% на амбулаторно - поліклінічную.
Саме сьогодні лікарі первинної організації у нас орієнтовані на хворобу (!). Лікарі більше зацікавлені ( або такі навчені ) ставити дитині діагноз і лікувати, чим попереджати розвиток хвороби і коректувати функціональні відхилення в організмі дитини. Зараз немає і розмови про індивідуальний підхід до здоров’я дитини через дільничного лікаря або педіатра поліклініці, коли немає у лікаря достатнього часу на дитину і апаратуру, щоб визначити стан здоров’я дитини.
Оскільки стан здоров’я дитини сьогодні, в першу чергу, екологічно детерміновано, це означає, що порушення стану здоров’я виявляється на функціональному або на польовому рівні, а не на фізичному. Це, у свою чергу, указує на те що, винні застосуються експрес методи, які до прояву патологічного процесу виявляють функціональні порушення в організмі дитини. І ще одна особливість стану здоров’я дітей, яка стає як би характерною для III тисячоліття.
Постійне погіршення екології оточення, накопичення в організмі людини токсинів, різного роду бактерій, вірусів, вплив хімічних чинників, електромагнітних полів, утворили синдром втоми, коли внутрішнє середовище організму істотно відрізняється від природного, біогенного. Ці обставини викликають феномен так званого генетичного дефолта організму людини, коли саме за ендоекологічні проблеми, які розвиваються в організмі, клітки не можуть виконати свою індивідуальну генетичну програму розвитку.
Приведені факти однозначно свідчать про те, що сьогодні здоров’я 5 дітей залежить від таких важливих складових як наявність експресних, доступних і максимально інформативних методик об’єктивного визначення рівня здоров’я дітей, ступеня його залежності від ендоекологічного стану організму; від конкретних методик і рекомендацій ендоекологічної профілактики і реабілітації; від високого рівня екологічної свідомості всіх верств населення щодо ендоекологічних проблем дитини.
Сьогодні основна турбота всіх нас - це проявити максимальну активність і захистити дітей, забезпечити їх конституційне право на здоров’ї і повноцінне життя. Дитина не повинна чекати кращих часів. Нам необхідно терміново переходити від видимої турботи про дітей до реальної і надати їм можливість бути здоровими.

Час конкретних дій

Оскільки сьогодні міжнародне європейське співтовариство однозначно визначило, що в сторіччі, в яке вступила цивілізація, діти є найбільш сприйнятливими до екологічного стану навколишнього середовища, то в першу чергу, повинні бути сьогодні експрес - методики визначення стану здоров’я дітей, методики, які визначали б чи є проблеми, і які, якщо є, що свідчить про вплив саме екології місця мешкання дитини на його здоров’ї.
Це повинні бути такі методики, які приладовим способом повинні виявляти функціональний стан всіх органів і систем організму дитини, оскільки будь-які початкові проблеми із здоров’ям людини виявляються, в першу чергу, на відхиленні функціонального стану органу або органів від фізіологічної норми.
Сьогодні такі експрес - методики діагностики розроблені, апробовані і упроваджені в практику педіатрії. Саме завдяки такій методиці експрес - діагности стану здоров’я дітей ми маємо сьогодні екологічну педіатрію, а точніше - ендоекологічну педіатрію. За допомогою визначення функціонального стану здоров’я організму дитини легко визначається рівень здоров’я дитини. Якщо всі органи і системи, а їх для нашого організму основних є 12, функціонують в нормі, немає ніяких втрат біоенергії організму, тобто організм працює синхронно і збалансовано, то такий організм здоровий.
Якщо ж мають місце в організмі відхилення у функціональному стані якого-небудь органу або системи, це фіксується приладом і на основі таких вимірювань виходить інформація про ті органи або системи, які в даному випадку порушують рівень здоров’я організму.
Тут же можна визначити, що це за порушення: природжені і мають стан патології, або це тільки перший прояв впливу екології середовища на здоров’я дитини. Таким чином для дитини виходить ендоекологічний паспорт здоров’я. Такий паспорт розробив, як і методику його визначення, Український інститут екології людини в співпраці з медиками, інженерами, фізиками, який ліг в основу принципово нової програми ендоекологічної діагностики дітей, паспортизації стану здоров’я дітей столиці.
У грудні 2004 року така Столична Програма, яка має назву «Екологія, дитина, майбутнє» була затверджена сесією Київради і підписана Київським Мером. Програма затверджена, проте, на жаль, поки що відсутні, як завжди, гроші на її реалізацію. Це при тому, що такий ендоекологічний паспорт здоров’я стоїть в реалізації Інституту людини - 10 грн. Якби упровадити це в масове використання, то зрозуміло, що вартість такого паспорта була б ще менша.
Невже ми, дорослі люди, всіх рівнів державні службовці «нової» України не можемо знайти гроша, щоб не тільки провести диспансеризацію дітей столиці, але і всіх дітей України, зробити реєстрацію здорових дітей і розробити конкретні, діючі методики збереження здоров’я здорових дітей країни. Невже наші сотні нових мільйонерів( припускаємо чесні мільйонери) не можуть виділити від себе який-небудь відсоток добродійно на користь зажіти дітей. А що держава - йому байдуже здоров’я дітей?
Хіба це не моральний злочин дорослих перед дітьми, що ми не даємо їм ніякої гарантії майбутнього через відсутність гарантії здоров’я. Діти самі себе захистити не можуть, а умови їх мешкання, ми дорослі дядьки, зробили такими, що у них починається самостійне життя з проблем із здоров’ям.
Окрім ендоекологічного паспорта, сьогодні, завдяки роботам київських фахівців і того ж Інституту екології людини, великого числа вітчизняних виробників продуктів профілактики, оздоровлення і лікування, є все для забезпечення гарантованого ендоекологічного здоров’я кожної дитини. І знову та ж проблема - забезпечення здоров’я здорових дітей в Україні НІКОГО(?) НЕ ХВИЛЮЄ(?).

Здоров’я і утворення

Загалом стан здоров’я підростаючого покоління характеризується такими особливостями як: зростання хронічних захворювань, збільшення інвалідності, порушення формування репродуктивної системи, відхилення психічного здоров’я, росте число дезадаптівних дітей, знижуються показники фізичного здоров’я.
На думку фахівців найбільш важливими причинами такого негативного стану здоров’я дітей є погіршення соціального статусу більшості дітей, зміною якості живлення (особливо вживання дітьми таких продуктів як чіпси, хрустіки, разниє сильногазірованниє напої на концентратах, слабкоалкогольні напої); вплив екологічних чинників, збільшення тяжкості зобної епідемії; медикаментозна «агресія», комп’ютеризація і мобільні телефони, введення нових форм навчання. Доказом погіршення статусу більшості дітей є істотне збільшення числа соціально знедолених дітей.
Так сотні тисяч дітей не мають батьків, хто втратив одного з батьків, хто народився позашлюбний, діти біженці і переселенці. Мільйони дітей живуть в сім’ях з доходом нижче за прожитковий мінімум, в бідних сім’ях і десятки тисяч дітей без нагляду.
Така дійсна картина стану справ в Україні. Соціальний фон є достатньо серйозною попередньою умовою як формування хвороб так і їх розповсюдження. Коли сьогодні йдеться про нашу освіту, то, в першу чергу, ця проблема у нас пов’язана з такою аномалією суспільства, що сьогодні в Україні, як і в Росії, набуває знання ціною свого власного здоров’я(!). Дійсно, в перший клас дитина йде здоровою, а закінчує школу і разом з атестатом отримує медичний діагноз, а то і не один(!).
У чому проблема, їх багато, але головних декілька: великі навантаження на дітей психоемоційні, а діти, як наслідок впливу екології навколишнього середовища, з кожним роком все більш кволі. Про стан здоров’я наших дітей вже мовилося. А в школах, дитячих садках сьогодні практично не ведеться ендоекологічна профілактика, оздоровлення і все, що сьогодні зв’язане процесом освіти, це додатково включаючи уроки інформатики - це додаткові соціально-екологічні чинники проти здоров’я дитини.
У загальному уявленні екологічні положення - це практично постійні чинники негативного впливу на здоров’ї дитини. Виходячи з вищевикладеного є тільки один шлях зберегти здоров’я дитині. Це перше: повернути учбовим закладам, давно ліквідованих шкільних лікарів, тих які постійно в школі, дитячому саду, стежили за здоров’ям дітей.
Озброїти їх сучасною простій апаратурою ендоекологічного моніторингу здоров’я дітей, навчити їх простій ендоекологічній діагностиці і вони проводитимуть контроль щодня за станом здоров’я і, в першу чергу, фіксувати, коли і від чого в школі, садку у дитини відбуваються погіршення стану здоров’я і, маючи ці дані, а також систему ендоекологічної профілактики і реабілітації, разом з батьками в системі освіти проводити відновлення тих відхилень, які стали виявлятися.
Це дозволяє гарантувати суспільству, що негативний вплив тих або інших положень освіти, а разом з цим екологічних положень буде ліквідовано і діти зможуть закінчувати учбовий заклад екологічно здоровими. Такі системи і методики вже розроблені, упроваджені у ряді регіонів, в Києві, зокрема, і при бажанні держави можуть використовуватися скрізь. Оздоровленням дітей, тим більше екологічною безпекою здоров’я «здорових» дітей в державі повинні займатися не медицина, а освіта, саме освіта і це доводить хоч би досвід роботи з екологією дитинства вже більше, ніж десятиліття Українського інституту екології людини. І ще одна дуже важлива обставина.
Людина, як указував В. Вернадский - це квантова система, це єдине: фізичне і духовне(психічне). Релігія стверджує, що людина це триєдине: дух, душа і тіло. І лише в нерозривній єдності духовного і фізичного людина здорова і екологічно незалежна. Це і є «квантовість» людини, це і є шлях його виживання. А забезпечити цю гармонію розвитку дитини може тільки система освіти: є щоденний доступ до дитини, це означає, що постійно проводити моніторинг здоров’я(це найважливіше), можна розвивати фізичні методи оздоровлення, плюс до цього ще методи ендоєкологичеськой детоксикації і оздоровлення. І це все можна робити практично щодня.
При цьому слід ще сказати, що дуже важлива роль у формуванні утворення здоров’я дитини належить вчителеві. Тоді, якщо все утворення екологизіровать у напрямі екології кожного суб’єкта освіти - це гарантія, що здоров’я дітей буде збережено. І знову підтвердженням цих слів є досвід Інституту. У м. Києві і області діють локальні програми: екологічний дитячий сад, екологічний дитячий центр розвитку, екологічна школа. Результати роботи таких екологічних освітніх систем підтверджують справедливість вищезгаданого.
Тільки система утворення яких-небудь форм навчання може і повинна зберегти майбутнє нації, повернути здоров’я нашим дітям і зберегти їм здоров’я на все життя. Сьогодні система освіти повинна займатися здоров’ям дітей, в першу чергу в оцінці ефективності будь-якого освітнього закладу - це рівень здоров’я дитини, а за ним і високий рівень знань. Іншого просто немає і не потрібно придумувати якісь нові інновації в освіту.

Діти і держава

Основний зміст цієї публікації показати не тільки і не стільки проблеми за станом здоров’я наших дітей, а і показати ті шляхи нашої діяльності, які повинні сьогодні бути задіяні, щоб зберегти здоров’я наших дітей і внуків. І зокрема акцент зроблений на освіту. Надзвичайно важлива роль батьків, сім’ї, домашнього соціуму в цій справі. Але тут проблема в тому, що екологічна освіта, екологічна свідомість нашого виживання дуже низькі, якщо і є.
Тут єдиним виходом повинна бути суспільна екологізація всього суспільства, підняття на високий рівень екологічної свідомості кожної свідомої особи і соціуму в цілому. Без цього нічого чекати хорошої від протиборства людини і природи. Червоною стрічкою все вище згадані проблеми із здоров’ям наших дітей тих, які не згадані в цій статті, це роль держави. Ми маємо великі надії на так звану нову владу.
Думалось, що основним пріоритетом «помаранчевой», нової країни повинні бути: діти, діти і діти. Це майбутнє країни, і все, що може бути якнайкраще в цій державі повинно бути для дітей. А що ж насправді?
Схоже, що здорові діти взагалі не потрібні державі. Сьогодні в новому Парламенті взагалі дітьми здоровими ніхто не займається. Наші особисті спроби звернути увагу перших персон на ці проблеми і їх рішення, на жаль, залишаються не почутими. Матеріали вже давно були передані особисто першою Леді, Катерині Ющенку, Прем’єр міністрові Юлії Володимирівні, ряду інших членів команди Ющенко, ніякій реакції. Схоже, що окрім особистих інтересів, проблеми дітей їх не цікавлять. Справедливості ради, хочемо з гордістю відзначити, що все зі всіх державних персон до яких ми зверталися, тільки один(!!!) підтримав ці наші надії. Це Київський мер, Олександр Олександрович Омельченко.
Він не тільки підтримав нас, але і завдяки ньому, вперше в Україні в грудні місяці 2004г. Київська міська дума затвердила міську програму ендоекологічної диспансеризації дітей столиці. Програма називається «Екологія, дитина, майбутнє». Програма розрахована на два роки і в результаті кожен маленький киянин повинен буде отримати екологічний паспорт здоров’я.
Це оригінальна програма, яка була розроблена і випробувана знову таки Українським інститутом екології людини у справах з педіатрами. На виконання цієї Програми навіть на папері(до бюджету міста) виділили 2 млн. грн. «Виділено», але вже більше напівроку гроша не виділяє, тому що всякі контрольні органи, які розробили різні механізми, як обирати які-небудь державні програми, вважають, що громадські організації не мають права за державні гроші займатися диспансеризацією, оздоровленням наших дітей, тих хто є основою держави.
І тут ми знову стикаємося з тим, що цій новій державі, що новій команді Ющенка дітей «державних» як би не існує.
Сподіватимемося, що цей наш «крик» душі за долю України все ж таки почують, ті хто обіцяв молоді, людям на Майдані, що ми матимемо нову країну, прочитають цю статтю і, нарешті, діти матимуть реальну надію на своє майбутнє.

Джерело: uiec.org.ua