Монастир був міським просвітницьким центром: тут діяли школа-інтернат для дітей з бідних сімей, пізніше - семінарія, реорганізовання потім в гімназію. Теологічна школа діяла до 1944 р. В середині 1946 р. діяльність монастиря була заборонена радянською владою. У березні 1991 р. монастир був повернений батькам Василіанам. З 1992 р. постійно проводяться реставраційні роботи. У 1995 р. Міністерством освіти і науки України зареєстрований Історико-філософський ліцей ім. св. Йосафата Бучацкого.
Г імназія ім. В. М. Гнатюка. Відкрита в 80-х рр. XIX в. як гімназія змішаного типу (для хлопчиків і дівчаток). Будівля гімназії побудована за проектом Топольніцкого і Феррарі протягом 1891-1899 рр. В період входження Бучача до складу Австро-Угорщини це було учбовим закладом гуманітарного типу. Обов’язковими предметами були польська і німецька мови, історія, математика і релігиоведеніє. Національний склад учнів був наступний: понад 50 % поляки, 25.30 % українці і 15.20 % євреї. Серед вчительського складу більшість складали поляки, окрім них працювали також українці і євреї.
Після Першої світової війни, коли місто знаходилося у складі Польщі, гімназія була єдиним середнім закладом в Бучачськом повяте. У 30-х рр. XX в. наголошується підвищення політичної активності серед учнів гімназії, виражене участю в різних організаціях (Пласт, ОУН, комуністичні осередки).
Нині (за станом на 2007 р.) гімназія носить ім’я українського ученого-фольклориста Володимира Гнатюка (вчився тут в 1885-1889 рр.). Окрім обов’язкового курсу дисциплін середньої школи в гімназії проводиться довузовськая підготовка згідно з угодами з Бучачськім інститутом менеджменту і аудиту, Тернопільською академією народного господарства, Тернопільським державним педагогічним університетом.
Церква св. Миколи (1610 р.), вул. Св. Миколи, 8. Побудована подружжям Потоцкамі: Стефаном і Марією (сестрою митрополита Петра Могили). Архітектурною особливістю є трехконховоє будова храму. Подібні споруди мали також і оборонне значення, про що свідчить наявність високих вікон-бійниць на другому поверсі. У церкві зберігся різьблений іконостас бароккової форми, виготовлений в 60-х рр. XVII століття на засоби бучачськіх міщан. Церква зведена на скелі над Стрипой, живописно вписавшись в образ міста.
Церква св. Покриви (1755-1764 рр.), вул. Галицька, 23. Побудована в стилі пізнього бароко архітектором Бернардом Меретіном за участю скульптора Пінзеля. У плані будівля має форму равноконечного грецького хреста. Настінний розпис виконаний художником Яковом Головацким (XVIII в.). Поряд з церквою встановлений пам’ятний знак жертвам НКВД, останки яких були знайдені в 1991 р. в церковних підвалах.
0 Відгуків на “Бучач”
Залишити відгук