ЕВПАТОРІЯ, 21 серпня. Від однієї з головних бід Кримського півострова - рейдерства - постраждала гімназія, яка є пам’ятником історії і архітектури. Про це кореспондента «Росбалта» повідомила керівник дитячої літературної студії Балтера Евпаторійськой гімназії імені Сельвінського Людмила Вальченко.
«У Евпаторійськой гімназії, одного із старих учбових закладів Європи, не попередивши її співробітників, відняли частину її території, - повідомила педагог. - В серпні, користуючись відпусткою майже всього педагогічного складу, на території школи почалося будівництво. Співробітники гімназії дізналися про це три дні опісля, коли стали виходити з відпусток і з’ясувалося, що про початок будівництва ніхто нікого не попереджав і виділення території гімназії під чуже будівництво з керівництвом гімназії ніхто не погоджував».
За словами заступника директора гімназії по учбово-виховній роботі Галини Суригиной, без пред’явлення яких би то не було документів, що вирішують будівництво, була зруйнована кам’яна огорожа стародавньої гімназії і завезений будівельний матеріал. «Нам перекрили доступ на нашу ж територію, з металевих воріт гімназії збили замок, замінивши на свій, від якого у нас немає ключів, зрозуміло, - повідомила завуч гімназії. - На цій частині території знаходилися приміщення з трудовим і спортивним інвентарем гімназії. Схоже, що під будівництво, що розширюється, потрапить і шкільна бібліотека. Шкільне майно новий господар нам не повернув. Ми звернулися в прокуратуру, але будівництво в гімназії не зупинили.
Зверталися і в республіканське міністерство освіти. Якщо проблема не зважиться, то не виключено, що 1 вересня замість шкільної лінійки нам доведеться проводити мітинг», - сказала педагог.
Прикладом “трепетного” відношення місцевих властей до освіти є Прікарпатській військово-спортивний ліцей-інтернат в Богородчанах. Замість того щоб переселити дітей із старих старих приміщень в нові, ліцей, немов м’яч, просто перекидають в інше місто. По допомогу трудовий колектив учбового закладу звернувся до лідера Соцпартії Олександра Морозу.
“Термін експлуатації приміщень ліцею давно закінчився. Ще кілька років тому облдержадміністрація вирішила побудувати в Богородчанах нову будівлю і навіть виділила кошти на виготовлення проектної документації. Але на тому і закінчилося”, - скаржаться викладачі. Тепер же хтось “вгорі” вирішив перевести учбовий заклад з Богородчан в Надвірну (де нафтопереробний завод і відповідна екологічна обстановка погано відіб’ються на здоров’ї дітей), при цьому не цікавлячись думкою педколективу, який просто втратить роботу, і самих учнів. Такі авторитарні дії нової місцевої влади люди справедливо називають “кучмовщиной”.
Ця ініціатива обласної влади викликає щонайменше здивування, адже її доцільність нікому не зрозуміла. Колектив Прікарпатського військового ліцею настроєний рішуче і готовий звертатися навіть в міжнародні правоохоронні організації. Щоб допомогти людям зберегти ліцей, івано-франківський обком Соціалістичної партії відправив відповідне звернення до голів
облдержадміністрації і обласної ради з вимогою пояснити причини перенесення освітньої установи з одного райцентру в іншій і чому натомість не можна побудувати нове приміщення для нього в Богородчанах.
- Соціалісти Прикарпаття вважають потрібними захистити колектив учбового закладу від свавілля чиновників, - прокоментував позицію обкому його перший секретар Юрій ГОЛОВЧАНСЬКІЙ. - І не тільки тому, що з політичних сил краю це більше нікому зробити. В першу чергу тому, що дії влади в цій ситуації настільки неадекватні, що миритися з ними ми не маємо права.
Асоціація “Відроджені гімназії України” відзначає, що міські власті міста Стрий (Львівська область) порушила українське законодавство, ухваливши рішення про ліквідацію школи повного дня у складі гімназії імені Митрополита Андрія Шептіцкого.
Про це сьогодні на прес-конференції заявив президент асоціації Ярослав Турянській. Він повідомив, що 22 серпня 1991 року в м. Стрий першої в Україні була відроджена знаменита довоєнна Стрийська гімназія, якій 17 вересня 1991 року було привласнено ім’я Митрополита Андрія Шептіцкого. З 1 вересня 1992 року при гімназії відкрилися догимназіонниє початкові класи “Рідна школа” як школа повного дня з оригінальною методикою навчання - без уроків, дзвінків, домашніх завдань і з післяобідніми студіями краєзнавчого характеру.
За словами Ярослава Турянського, вже протягом останніх десяти років Стрийська гімназія є не тільки кращою в місті, але і входить в трійку кращих гімназій Львівської області. 19 грудня 2003 року на базі старших класів гімназії відкрився колегіум Києво-могилянської академії - єдиний в Львівській області, за сприяння випускника довоєнної гімназії Богдана Барабаша з Нью-Йорка. В той же час, Ярослав Турянській відзначив, що 22 травня 2007 року сесією Стрийської міської ради було ухвалено рішення про реорганізацію “Рідної школи” Стрийської гімназії в окрему загальноосвітню школу першого ступеня.
Дане рішення було ухвалене з порушенням чинного законодавства про освіту, тому що йдеться про реорганізацію частини Стрийської гімназії, яка успішно функціонує 16 років, заявив він. Як сказав Ярослав Турянській, для термінового виконання цього рішення сесії Стрийським міським відділом утворення 30 травня були сповіщені всі вчителі про звільнення з посад, а 19 червня був призначений директор ще неіснуючої школи, один з вчителів середньої школи M7. І лише звернення батьківського і вчительського колективів гімназії в органи влади, до суду тимчасово зупинили примусову реорганізацію, заявив він.
Проте третього вересня, продовжив Ярослав Турянській, міський відділ освіти затвердив новий учбовий план для “Рідної школи”, яким ліквідовуються всі післяобідні розвиваючі студії, хоча бюджет установи до 1 січня 2008 року був затверджений в повному об’ємі. 13 вересня був затверджений учбовий план Стрийської гімназії, в якому зменшилися кількість годинника на поглиблене вивчення іноземних мов, інформатики, додав Ярослав Турянській. Він пояснив, що починається примусовий перехід гімназії в статус звичайної загальноосвітньої школи, а це порушує ст.
60 Закону України “О загальній середній освіті” (батьки мають право обирати учбові заклади і форми навчання для неповнолітніх дітей) і ст. 6 Закону України “О освіті” (доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг). “Протягом 15 років на базі “Рідної школи” Стрийська гімназія, без якої-небудь підтримки місцевих властей, провела три всеукраїнські семінари за сприяння Дрогобицького державного педагогічного університету імені І. Я. Франко, 4 семінари обласних і два - регіональних рівнів. Учні “Рідної школи” неодноразово займали призові місця в конкурсах і олімпіадах міського і обласного рівнів”, - відзначив Ярослав Турянській.
Він також розповів, що в “Рідній школі” з 22 вчителів звання “Вчитель-методист” мають 4 вчителі, звання “Старший вчитель” - 5, вчителів з вищою категорією - 4, а також серед них є “Відмінник народної освіти”.
Услід за літніми канікулами у напівтисячі з гаком що вчаться професійного ліцею Херсона може наступити «безстрокова відпустка». Тільки ця перспектива їх зовсім не радує. 30 років тому комбайнобудівний завод імені Петровського звів для ліцею (тоді ще скромно ПТУ-1, що іменувався) на своїй території цілий комплекс. Тут були і учбовий корпус, і спортзал, і виробничий цех. Декілька поколінь молоді освоювали в нім премудрощі робочих професій, а індустріальні гіганти потім «з руками відривали» молодих фахівців.
Але пролунали ринкові перетворення, завод придбав статус ВАТ «Херсонські комбайни», попутно розгубивши замовників. Передчуваючи, що вирішувати фінансові проблеми, що все загострюються, підприємство буде за рахунок реалізації «зайвої» нерухомості, адміністрація ліцею стала добиватися передачі займаних ним будівель на його баланс. Ще в 1992 і подальших роках Кабмін кілька разів давав Херсонській облдержадміністрації доручення прийняти заходи для цього. А чиновники виконували їх до того «старанно», що чотири роки через учбовий корпус і виробничий цех. . . попали в перелік майна ВАТ, відданого в заставу під кредит Державному інноваційному фонду. Повернений він не був.
І до липня 2003 року на будівлі, де розміщувався ліцей, наклали арешт. А минулого року вони «пішли з молотка».
Викладачів і що вчаться по суду у будь-який момент можуть з ліцею «попросити» - договір оренди з новими господарями не поміщений і плату за його експлуатацію учбовий заклад не вносить. Педагоги, яких доля бомжів якось не привертає, просять місцеві і столичні власті втрутитися. З колективного листа 43 майстрів і викладачів Президентові Віктору Ющенку: «На прохання профспілкової організації на зустріч з колективом ліцею був запрошений начальник облуправління освіти і науки Валентин Сухий. На питання про нашу долю він сказав, що не знає точно про аукціон, що відбувся, і весь час повторював: “Ми їм Гоголя не віддамо”.
Нам так і не ясно, кому це “їм” - начебто у нас інший учбовий корпус по вулиці Гоголя, 14, ніхто не віднімає. Ми звернулися в прокуратуру області, Суворовського району Херсона. Із слів директора ліцею Федора Кинзерського, нас повідомили, що в процесі приватизації підприємства були допущені порушення і зараз з ними розбирається Фонд держмайна України».
Начальник управління утворення Херсона Валентин Сухий, у свою чергу, категорично відкидає звинувачення в некомпетентності і байдужості до майбутньому ліцею. На прес-конференції журналісти почули, що з приводу вищеописаного конфлікту «міри приймаються». Проте на перевірку ці «заходи» звелися до видачі директорові ліцею доручення на право представляти інтереси Міносвіти в підготовлюваній тяжбі за будівлі. Ідея, звичайно, геніальна: проблеми державного учбового закладу державні ж органи «звалюють на плечі» адміністрації ліцею під виглядом турботи про нього. Неначе у ліцею є гроші на хороших адвокатів або в штаті повним-повнісінько юристів.
Та і чи коштує з судовою тяжбою «город городити»? Навіть у разі успіху належить повернути добросовісним покупцям за нерухомість всі гроші сповна - адже вони не винні, що держава і завод не розібралися, кому що повинне належати. Та приплюсувати сюди понесені ними витрати на зміст будівлі. А гроші, нагадаємо, пішли на виплату боргів. Та і до обласного бюджету засобу на викуп учбового корпусу теж не закладали.
Тим часом альтернатива є. За останні п’ять років в Херсоні закрили унаслідок браку учнів чотири школи і ПТУ. Їх будівлі містять «на консервації» або наймають. А чом би не переселити туди машинобудівний ліцей або не запропонувати покупцям учбового корпусу обміняти його на рівноцінну за площею будівлю, яка не використовується? Але для цього треба відривати чиновницькі сідниці від м’яких крісел, шукати відповідні для обміну будови, погоджувати операцію з тим же Міносвіти, вести переговори з бізнесменами. Куди легше і простіше виписати директорові ліцею папірець з друком і «благословити» його на похід до суду.
У тому, що педагогів «підставили», ніхто не вважає себе винуватим - ні облуправління освіти, ні облдержадміністрація, ні тим більше уряд. Хоча саме нинішній замглави Херсонською ОГА Володимир Буряченко і був в недалекому минулому головою правління того самого ВАТ «Херсонське комбайни», яке ухитрилося віддати в заставу учбовий корпус ліцею. Тепер, ймовірно, шановний Володимир Іванович разом з іншими держслужбовцями сумно закочує очі до неба і вигукує - що за неподобство, як можна було так недобре з дітками поступити?
Профтехучилища в Україні кинуті на виживання. Знизилася народжуваність, молодь прагне у вузи. Охочих поступити в ПТУ все менше. В основному, мають попит лише ті заклади, які пропонують опанувати актуальними нині спеціальностями у сфері туристичного, готельного або ресторанного бізнесу, операторів комп’ютерного набору і т.д.
