Зараз нікого не здивуєш ліцеями, гімназіями, коледжами, які ростуть, як гриби. А тоді, в 90-му році, поява ліцею в Донбасі була справжнім проривом в українській освіті. Перший старт у напрямі новаторства середньої школи зробив доктор педагогічних наук, професор, а зараз вже і академік Міжнародної академії наук освіти Валентин Миколайович Алфімов. Ще в часи Союзу він утілив свою педагогічну мрію, ставши директором першого ліцею в Україні при Донецькому національному університеті.
При виборі школи кожен керується власними критеріями і уявленнями про ідеальний учбовий заклад. Втім, є і ряд загальних рекомендацій, зокрема має значення репутація школи. І хоча офіційного рейтингу сьогодні не існує, є неофіційний, який, проте, достатньо об’єктивний, оскільки складений самими батьками.
Завдання для батьків
Як затверджує голова асоціації керівників шкіл Києва, директор Ліцею бізнесу Людмила Паращенко, останніми роками батьки істотно змінили пріоритети при виборі школи для своєї дитини. «Наприклад, якщо раніше на першому місці для батьків стояли власне знання, які отримає дитина, то сьогодні для них важливіше не стільки цей «багаж», скільки виховання особи, яка може ухвалювати рішення, упевнено відчуває себе в будь-якій ситуації. Виходячи з цього міняється і підхід до вибору школи. Багато батьків віддають перевагу авторським програмам і методикам, школам, які орієнтовані на індивідуальне, а не академічне навчання», - говорить вона.
Серед інших критеріїв, яких варто дотримуватися при виборі учбового закладу, пані Паращенко виділяє безпеку (чи виключена можливість будь-якого насильства над дитиною), особовий підхід (наскільки розвиватимуться здібності саме вашої дитини), виховну роботу. Природно, заставою якісного втілення в життя цих пунктів, а також рівня знань є сильний викладацький колектив, традиції і ім’я учбового закладу. Для учнів молодших класів особа вчителя деколи грає головну роль. «Традиції і імідж школи - це, безумовно, важливо. Проте якщо вчитель тиранить дітей, він може геть відохотити вчитися», - упевнена Людмила Паращенко.
Директор Києво-печерського ліцею 171 «Лідер» Дмитро Кравченко вважає, що, перш ніж віддати перевагу тій або іншій школі, батькам варто зібрати максимум інформації про учбові заклади і зіставити її з бажаним результатом. «Потрібно визначитися, чого ви хочете від школи і своєї дитини. Наприклад, вибираючи ліцей або гімназію, варто врахувати, що вчитися там дуже важко, а навантаження набагато вищі, ніж в загальноосвітній школі. Тобто до такого ритму навчання готові далеко не всі діти», - говорить він. Важливо також поцікавитися, який рядок в табелі про ранги займає вибрана школа.
Першим парадоксом української освітньої реальності стала поява і паралельне існування в одній країні по суті двох різних систем середньої освіти. Є елітарні учбові заклади, організації, що поступово наближаються до світових стандартів, і матеріально-технічного забезпечення освіти, і є «школи-відстійники», які в масі своїй рік від року деградують. На жаль, доводиться констатувати, що прогрес гімназій, ліцеїв і колегіумів відбувається на тлі занепаду масової школи, що остаточно перетворюється на соціально-депресивну зону. Відмінності між двома утвореннями за останнє десятиліття досягли розмірів пропасти.
На цій проблемі акцентують увагу багато українських аналітиків. Учасники семінару «Проблеми і перспективи розвитку середнього утворення України» (Київ, 2 квітня 2003 року), що проходило в рамках українсько-голландського проекту «Розвиток освіти на місцевому рівні», на перше місце серед недоліків вітчизняної середньої освіти поставили саме значні відмінності між «зразковими», або привілейованими, школами, що витрачають набагато (іноді вдесятеро) більше ресурсів на одного учня, і переважною більшістю звичайних шкіл, які фінансово забезпечені недостатньо.
На цей невтішний перекіс освітньої системи нашої країни указують і незалежні зарубіжні експерти. Так, Пітер Дарвас в своєму аналізі «Україна. Стратегічні дослідження по реформі освіти», датованому 18 жовтня 2002 р., відзначає: «загальна середня освіта продовжує зосереджуватися на еліті», а «структура системи, здається, переважно орієнтована на спроможніше міське населення в багатших частинах країни, яке має доступ до якіснішої загальної середньої освіти і до вищих учбових закладів».
Державні шкіл як і раніше більше, ніж приватних. На жаль, орієнтуватися в них стає все складнішим і складнішим, адже серед них не так багато залишилося шкіл, які погодяться з назвою “звичайна”. Достатньо чітке ділення шкіл по спеціалізації, яке було п’ять-десять років назад, перетворилося на хаос імен і назв.
Вибираючи учбовий заклад, слід орієнтуватися не стільки на його назву, скільки на вміст навчання в нім, його статус і авторитет. Школи з поглибленим вивченням іноземної мови
Мови (вірніше, практично одна мова - англійський) перетворилися з розкоші в необхідність. У зв’язку з цим навчити йому тепер обіцяють не тільки в мовних, таких, що були “спец”, але буквально в кожній другій школі. І лише деякі чесно признаються, що мова не їх спеціалізація, що з педагогами проблема, текучка кадрів заїла і інше.
Дійсно, в багатьох школах з деяких пір перейшли на вивчення мови з першого класу, але кількість, як відомо, не завжди переходить в якість. Тому, якщо хороше знання мови бачиться вам запорукою майбутнього успіху, варто звернути увагу на ті самі колишні спецшколи, але попереджаємо відразу, конкурс в них як в інститут, 3-7 чоловік на місце.
“Французькі” шкіл традиційно менше, не говорячи вже про “німецьких”. Але з традиціями, рівнем знання мови і знаменитими випускниками у них теж все гаразд. Більшість має старовинні контакти з школами і організаціями за кордоном, так що учні можуть розраховувати на поїздки і стажування за кордоном. Член міжнародної асоціації європейських ліцеїв Horizon. Краща “німецька” школа - гімназія при Гете-інституті.
Варто звернути увагу і на державні ліцеї і гімназії, в багатьох з яких іноземні мови викладаються на дуже високому рівні, у тому числі і рідкісні. Фізико-математичні
Не дивлячись на тяжке положення інженерів і науковців, розумні хлопчики (та і дівчатка загалом теж) з схильністю до точних і природних наук нікуди не зникли. Саме для них продовжують функціонувати математичні, фізико-математичні і т.п. школи.
Математика не іноземна мова, з п’яти років глибоко в неї занурюватися не обов’язково. Тому фізико-математична і хіміко-біологічна спеціалізації з’являються зазвичай в старших класах, тоді ж йде активний набір учнів. Вірніше сказати, не набір, а відбір.
Пройти співбесіду і скласти іспити в старші класи - це вже хороший показник. Не дивлячись на особливе відношення до математики (або хімії і біології -в залежності від спеціалізації), в школах паралельно існують загальноосвітні, а іноді і гуманітарні класи. Гуманітарні
Якщо математиків у нас ростили завжди, то гуманітарний напрям увійшов до моди кілька років тому. Батьки захоплено віддавали дітей в школи, які обіцяли прояснити їх в області логіки, риторики, латині, художньої культури, правознавства і інш. Але при виборі школи з поглибленим вивченням гуманітарних дисциплін треба бути обережним: вони вельми схильні до великої кількості приємних, але по суті даремних предметів, які відволікатимуть сили від головного (літератури, історії, мови). У школах почали працювати з програмою міжнародного бакалавріата, що дозволить випускникам разом із звичайним отримати атестат міжнародного зразка і полегшить їх вступ до західних вузів. Рідкісні спеціалізації
Ще пару років назад школи з юридичною і економічною спеціалізацією можна було назвати модними, проте за цей час ринок цілком наситився юристами і економістами. Проте, кількість охочих ними стати як і раніше велике, і випускники престижних вузів як і раніше в ціні. Крім поглибленого вивчення математики, мови, інформатики ці школи пропонують діловодство, бухоблік, політологію, основи економіки, психологію, правознавство і т.п.
Щодо нової можна назвати спеціалізацію шкіл на екології. художньо-естетичні
Призначення шкіл з “поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу” може бути разним. Багато хто віддає туди свою дитину, бажаючи, щоб йому не було нудно і щоб паралельно із здобуванням освіти він ще і творчо розвинувся. Хоча найчастіше до цих шкіл вступають діти, чиї здібності досить очевидно указують на майбутню спеціальність.
І якщо в перші класи цих шкіл шанс поступити є у багатьох, то умови прийому для старшокласників ускладнюються: їм доведеться доводити свої здібності у вибраній області.
Школи чудово відомі у відповідних вузах, спеціальність в них ведуть часто вузівські викладачі, які вже в школі придивляються до здібних учнів. Творча школа, як і творчий вуз, - це якісь збори “братів за розумом”, де і учні, і викладачі говорять на одній мові, це можливість “понюхати” професію, пожити нею. Школи при Вузах
Батьків, стурбованих головним чином вступом дитини до вузу, завжди привертали такі школи. Знайти їх нескладно: у більшості шкіл є які-небудь взаємини з вузами. На жаль, зараз вони не такі міцні, як раніше, і розраховувати на 100-процентне надходження не доводиться, але користь таких шкіл безперечна
Основний же недолік таких шкіл полягає в тому, що навчання в них нагадує пролонгований перший курс інституту, при цьому втрачається “шкільний компонент” - а це знання, які непоправні. Інформацію про такі школи можна знайти в довідниках, проте, вона потребує перевірки, оскільки відносини шкіл і вузів вельми непостійні.
Наприкінці додамо, що, по-перше, державне - це не означає абсолютно безкоштовне. У більшості шкіл за ті або інші послуги доведеться доплачувати. Що дивно: чим краще рівень освіти і більше вік школи, тим менше вона цим користується. По-друге, в більшості шкіл прийом заяв закінчується в березні, а співбесіди відбуваються в квітні, так що поквапитеся з вибором.
Кінець дошкільного дитинства і початок школи різко міняють життя дитини: ті, що оточують починають по-новому оцінювати, що і як він робить. То, до чого мама з татом ще вчора відносилися поблажливо, раптом виявляється під забороною, і виникає стільки незвичних для дитини вимог, що не завжди відразу вдається зрозуміти і прийняти їх.
Непросто на цьому етапі буває і батькам: адже такий серйозний вибір за дитину належить зробити саме їм!
У всьому світі для більшості батьків головним при виборі школи виявляється її місцеположення, і багато хто віддає перевагу тій, яка знаходиться поряд з будинком. У такому підході є явна користь для дитини: йому не доведеться довго добиратися до школи, витрачати на дорогу час, який в дитинстві ще дорожче, ніж у нас з вами. Вибираючи дальню школу, врахуйте: час в дорозі треба плюсувати не до відпочинку, а до навантаження дитини, і від якихось додаткових занять відмовлятися, щоб перевантаження не пішли на шкоду здоров’ю.
