Особливим настроєм для викладачів і що вчаться Ялтинською СОШ F 2 (директор Т. А. Баранова), батьків школярів відрізнявся минулий День знань. На урочисту лінійку чекали не кого-небудь, а розділ уряду України Віктора Януковича. Напевно, це і закономірно. Ялтінци традиційно надавали (наприклад, в ході президентських виборів) і подають підтримку нинішньому Прем’єр-міністрові країни, віддаючи йому більшість голосів, у тому числі і Партії регіонів на виборах - 2006.
. . . Ранок 1 вересня почався ледве накрапуючим дощиком. Та все ж небо змилувалося.
Зливою цей день затьмарений не був, зате наповнився справжнім святом у всіх школах Великої Ялти.
На великому майданчику перед школою I2 - повінь квітів, усмішки і розкішні білі банти, фотоспалахи і музика. Серйозні лише майбутні першоклашки, особливо хлопчиська, і, ясна річ, співробітники безпеки. Вхід на територію - через рамки-металлодетектори. Великій групі журналістів визначили місцем розташування досить невеликий «острівець», значно віддалений від мікрофону, встановленого для виступів почесних гостей.
Віктора Януковича зустріли аплодисментами, які пізніше, після його заяви про те, що він бере школу під свою опіку, перейшли в овацію. Не мудро. Прем’єр дав слово, і його треба стримати.
Учениця 9 класу спеціалізованої школи I-III ступенів F117 Одеси Ксенія Путятіна отримуватиме стипендію імені Тараса Шевченка. Про це повідомляє управління інформації Одеської міськради.
Стипендія імені Тараса Шевченка установлена Указом Президента України від 9 листопада 2000 року за особливі успіхи у вивченні української мови і літератури.
Віктор Ющенко призначив Шевченківську стипендію 10 учням українських шкіл, серед яких учениця загальноосвітньої учбової установи Одеси, передає «Новий Регіон».
Згідно документу, стипендія імені Тараса Шевченка призначена: учениці 10 класу комунальної установи Сумської обласної ради «Сумська обласна гімназія-інтернат для талановитих і творчо обдарованих дітей» Бардак Наталії; учениці 11 класу загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів I1 ім. Т. Г. Шевченко з поглибленим вивченням англійської мови м. Ужгороду Галас Василіне; учневі 11 класу державного ліцею р. Білій Церкві Київської області Деркачу Богдана; учениці 9 класу загальноосвітньої школи І-ІІ ступеня-ліцею J7 р.
Вінниця Крівецкой Олесі; учневі 11 класу педагогічного ліцею Кіровоградської міської ради Назарію Назарову; учениці 10 класу Нововолинськой спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів K1 Нововолинського міської ради Волинської області Півніцкой Софії; учениці 9 класу Одеської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів K117 Одеської міської ради Путятіной Ксенії; учениці 10 класу Чернівецької гімназії L1 Чернівецької міської ради Пшенічко Юлії; учениці 10 класу Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка Сукманюк Катерині; учениці 9 класу Луцької гімназії M21 імені Михайла Кравчука Луцької міської ради Чижик Катерині, повідомляє «Освітній портал».
Голова Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Анатолій Гріценко вважає недоцільним створення в Батуріне військового ліцею. Про це Гріценко заявив в середу після засідання комітету.
«В Україні, в обласних центрах і Києві на сьогоднішній день функціонують 16 військових ліцеїв. Щорічно вони випускають тисячі хлопців, що є достатнім для забезпечення абітурієнтами вищих військових учбових закладів», - пояснив Гріценко.
Разом з тим, він запропонував керівництву держави звернутися до радянського досвіду 1943 року, коли в крупних містах і культурних центрах держави були створені ряд суворовських і нахімовських училищ .
Психологи і психіатри виявили, що учні престижних гімназій і ліцеїв набагато частіше страждають психічними розладами
Учні “просунутих” гімназій більш схильні до депресій і тривожних розладів, чим звичайні школярі. За насичену учбову програму і соціальний престиж доводиться платити психічним здоров’ям. Такі результати дослідження групи психологів під керівництвом професора Алли Холмогорової, опубліковані в науковому журналі “Питання психології”. На думку учених, психологічні проблеми дітей багато в чому пов’язані з перфекционізмом їх батьків. Мами і тата вимагають від своїх нащадків, щоб ті завжди і у всьому були першими, і не дають їм права на помилку. Багато знань. І багато проблем
Уявіть, що син топ-менеджера або власника компанії пішов вчитися в звичайну середньоосвітню школу. Нонсенс. Ганьба. Такому тату (або матусі) буде соромно показатися в пристойному суспільстві.
Останніми роками освіта все більш чітко ділиться на “просте” і “елітне”. То там, то тут виникають гімназії і ліцеї з красивими іменами і витіюватими дипломами. Прибудувати туди своє чадо - справу чести для будь-якого батька.
Образ “пристойного” учбового закладу виглядає приблизно так: викладачі не кричать на дітей, вивчається купа цікавих предметів від латині до міжнародного права, всі школярі пристойно одягнені і випромінюють радість. Після закінчення такої гімназії для підлітка відкрита дорога в престижний вуз і взагалі до вершинам кар’єри.
Але чи все так добре? Група учених під керівництвом професора Алли Холмогорової вирішила перевірити, чим відрізняється психіка дитини із звичайної школи і учня просунутої гімназії.
Результати виявилися сумними. “Школи з ускладненою програмою, даючи багато знань, умінь, навиків, можуть створювати несприятливу ситуацію для емоційного розвитку дитини, сприяти формуванню депресивної і тривожної симптоматики у дітей і підлітків, вести до недорозвинення соціальних навиків”, - пишуть автори дослідження в журналі “Питання психології”. Тривога, смуток і невміння спілкуватися
Учні гімназій мають масу психологічних проблем в самих різних областях. “Особливо часто гімназисти скаржаться на міжособові проблеми, що виникають в спілкуванні з однолітками, на негативну самооцінку, на відчуття своєї нездатності справитися з проблемами, на поганий настрій. Саме за цими шкалами серед гімназистів в два-три рази більше дітей, що потрапляють в групу ризику по розвитку депресивних розладів”, - затверджують психологи.
У 52 відс. гімназистів рівень загальної депресії “вище середнього” або “група ризику” (серед звичайних школярів - 23 відс.). Напади негативного настрою - 32 відс. (у звичайній школі - 17 відс.). Прояви ангедонії (втрати інтересу до задоволень і насолоди) відмічені у 35 відс. “просунутих” школярів і у 27 відс. звичайних.
Учні гімназій куди частіше страждають від проблем з самооцінкою. Автори дослідження пишуть: “Присутні полярні оцінки себе: якщо в школі все виходить, я легінь, розумний, а якщо щось не виходить, поставили погану відмітку - “повний ідіот”. Оскільки неможливо постійно бути успішним в умовах освоєння ускладненої програми, вони оцінюють себе, свої можливості, свої результати негативно”. Згідно дослідженню, зайве негативна самооцінка зустрічається у 66 відс. гімназистів, тоді як серед звичайних шкіл, що вчаться, - 30 відсотків.
Ще одна психологічна проблема - тривога. Серед гімназистів 17 відс. потрапляють в групу ризику за показниками “шкільної тривоги”, а в звичайних школах таких майже в три рази менше.
Високим виявився і показник, який психологи називають “магічною тривогою” (тривога, пов’язана з уявленнями про негативний вплив надприродних сил).
Учені відзначають: “Відмінності за цією шкалою можуть свідчити про схильність гімназистів сприймати багато подій як незалежні від волі і бажання людини, приписувати фантастичні властивості різними незрозумілими поки для них подіям і явищам. Це може приводити до формування у таких дітей переконання в тому, що від них в житті мало що залежить, а також до формування магічного мислення, що може у свою чергу викликати розвиток стійких емоційних порушень в дорослішому віці”. “Будь краще за всіх, а не те…”
Звідки ж у учнів гімназій стільки розладів і порушень? Ми звернулися за коментарями до Вери Ясною, такою, що працює психологом в недержавній школі. Вона назвала декілька причин. “По-перше, це страх неуспіху в школі (загальна орієнтація на успішність тут вище), вищі претензії щодо власного майбутнього і відповідно страх за їх нездійснення. По-друге, елементарний страх бути виключеним з гімназії. По-третє, висока завантаженість дітей в ліцеях, що саме по собі веде до тривоги і депресії, не говорячи вже про обмеження всяких базових потреб - спілкування, відпочинок, соціальний розвиток, незв’язані з навчанням інтереси і т.п.”.
Елітарність і закритість деяких просунутих шкіл здається здалеку дуже привабливою. Але це деколи обертається проблемами в міжособовому спілкуванні. “Звичайно, мені в цій школі краще, ніж в звичайній. І відносини з однокласниками тут краще. Але незнайомих людей я остерігаюся, здається, більше дітей із звичайних шкіл. І взагалі, іноді виникає відчуття, що ми живемо в окремому казковому світі”, - призналася НРС Поліна Лосева, учениця школи-інтернату для обдарованих дітей “Інтелектуал”.
Більшість престижних учбових закладів дуже люблять створювати у себе атмосферу суперництва. Неважливо, навчання це або гра, але завжди є “перший” і “останній”, такий, що “виграв” і “програв”. Погодитеся, що не так-то легко підтримувати близькі дружні відносини з своїм конкурентом.
Одним з найголовніших джерел проблем автори дослідження рахують перфекционізм батьків. “Мій син повинен бути кращим у всьому!”, “Якщо ти не переможеш, то тебе зжеруть конкуренти!”, “Наш мир такий влаштований, що ти не маєш права на помилку!”, “Подивися, як багато я в житті добився. А ти?!” - приблизно такі установки дають “успішні” тата і мами.
“Можна говорити про те, що високі стандарти, що пред’являються батькам до своєї і чужій діяльності, пов’язані з відчуттям неефективності і негативною самооцінкою у їх дітей”, - пишуть психологи.
Цю думку розділяють деколи і самі школярі. “Зазвичай діти потрапляють в гімназії десь в 5-му класі. В цей час все дійсно залежить від батьків. Десятирічного підлітка неважко переконати в тому, що він повинен бути кращим, все-таки вплив мам і тат величезно. Найгірше те, що часто батьки, одного разу підпорядкувавши своїй волі дитини, продовжують робити це, навіть коли дитя виросло. А дитина, вже звикла до того, що всі рішення за нього беруться старшими, перестає бути самостійним. І незадоволеність тих, хто фактично розпоряджається життям дитини, для нього жахливо і може привести до депресій”, - розповіла нам Ганна Ібраєва, учениця Обнінськой вільної школи.
А ось думка вчителя. “Мій досвід спілкування з обдарованими дітьми показує, що серед них дуже часто попадаються хлоп’ята, що хворобливо відносяться до своїх досягнень. Адже і що цікаво, в них немає бажання перемоги за всяку ціну, вони хочуть змагатися тільки чесно, але будь-який результат, окрім перемоги, їх не влаштовує”, - говорить Михайло Гантман, викладач школи для обдарованих дітей.
З ним згоден і його колега - викладач недержавної школи “Муми-троль” Дмитро Ермольцев. Проте він підкреслює, що не потрібно гребти всі елітні учбові заклади під одну гребінку: “Є школи високого рівня, орієнтовані не на гарт кадрів правлячого стану, а на гуманістичну парадигму освіти, де самоціллю є становлення освіченої особи, а не перемога над конкурентами. Там сама атмосфера співпраці і прийняття різних людей з їх особливостями діє заспокійливо”. “Звичайна школа просто випихає дітей з психічними розладами”
На прохання НРС ситуацію з психічним здоров’ям дітей в “просунутих” гімназіях прокоментував Ігор Марценковській, доктор медичних наук, завідувач кафедрою Українського НДІ соціальної, судової психіатрії і наркології:
- Нами встановлений ряд фактів, пов’язаних з поляганням психічного здоров’я школярів “елітних” учбових закладів в Києві. По-перше, виявлено, що кількість дітей з серйозними психічними захворюваннями в деяких дорогих приватних школах багато разів перевищує показники популяцій.
У молодшій школі одного з дорогих учбових закладів серйозні психіатричні проблеми (аутизм, легку розумову відсталість, біполярний афектний розлад) мало близько 30 відс. учнів. У 10-му класі іншою дорогою приватної школи з шести учнів двоє хворіли на шизофренію, один - важкою депресією.
У чому причина цього феномена? Відповідь проста - в неможливості адаптації таких дітей в загальноосвітніх школах України, які просто випихають дітей з поведінковими проблемами, а приватні школи, маючи більш мотивовані педагогічні колективи і адміністрацію, забезпечують шкільну адаптацію таких дітей.
По-друге, нами встановлено, що серед приватних елітних шкіл, що вчаться, значно вище питома вага дітей з розладами дитячий-материнської прихильності. Це не є проблемою, створеною цими школами. Проблема в сім’ях нової української еліти.
Батьки в таких сім’ях дуже орієнтовані на соціальний успіх, мало уваги приділяють дітям. З народження дитини контакт його з матір’ю мінімізований. Дитиною займаються бабусі, няні (дуже часто ціла когорта змінних нянь). У таких сім’ях нерідкі серйозні проблеми з групою первинної підтримки дитини.
Безумовно, мають місце і завищені соціальні очікування батьків. Від дітей вимагають бути кращими, перемагати, але при цьому не забезпечують їх належною підтримкою. Дефіцит материнського тепла, несформованість об’єкту прихильності, негативні емоції, пов’язані із стресами в ранньому віці, можуть бути причиною порушення обміну кортізола, що виявляється вищою тривожністю і схильністю до дитячих депресій.
Закони України забороняють продавати сигарети неповнолітнім, але статистика стверджує, що кожен п’ятий школяр палить
“Промоклі сірники. . . надію убили. . . палити. . . Значить, довше житиму. . . ” - Земфіра “Корабли”Для того щоб увійти практично до будь-якої школи нашого міста, спочатку треба прорватися крізь щільний кордон старшокласників, що палять, які зазвичай стоять не на території школи (там палити забороняють), а якраз за огорожею. Статистика стверджує, що в Україні кожен п’ятий 11-12-річний школяр палить, а кожен другий пробував алкоголь, повідомляє “Кореспондент”. Говорити про те, наскільки шкідливе куріння для дітей, напевно, не стоїть - ця тема вже заслинена до неможливості.
Крім розмов про шкоду, було придумано величезну кількість методів, закликів і листівок, які винні були сподвігнуть всіх громадян, що палять, перейти в ряди некурящих. Але. . . Свого часу держава зробила рішучий крок до викорінювання куріння серед підлітків, і з тих пір на кожному кіоску, де продаються тютюнові вироби, з’явилися красномовні наклейки: “Мі не продаємо цигарки дітям до 18 років”. Але проблема в тому, що далеко не кожної дитини можна от так на підкидання визначити до якоїсь вікової категорії. Ну як можна подумати, що ось цій двометровій молодій людині 16 років? Хоча певному відсотку дітей стало важче здобувати собі сигарети.
Але тут на “виручку” дітям прийшли бабусі, які купували ці сигарети оптом в кіосках і успішно реалізовували їх біля шкіл і інститутів уроздріб. Цю проблему міські власті вирішили одним махом - всіх бабусь змели з прилеглих до шкіл територій в рамках боротьби із стихійною торгівлею. Потім з’явився новий закон, який забороняє палити в суспільних місцях. Але з його появою з’явилася вже традиційна для України проблема: закон є, а методів його реалізації - ні. Адже, за законодавством, під визначення “суспільне місце” можна підігнати всі місця, які не є, наприклад, вашою особистою квартирою.
А для того, щоб успішно боротися зі всіма, хто наполегливо продовжує палити в суспільних місцях, штат міліції потрібно збільшити як мінімум раз в десять. Отже такий метод оздоровлення нації виявився недієвим, а закон успішно порошиться серед документів юристів разом з рештою подібних до нього. Наступним кроком по боротьбі з курінням стали загрозливі написи в траурних рамках на пачках сигарет, типу “Курці помірають рано”. Особливо дієво для російськомовного населення - вони цю фразу сприймають як: “Ті, що палять вмирають вранці”. На жаль, крім того, що у всіх продавців портсигарів різко зросли продажі, особливої дії це нововведення не провело.
Отже, як не стараються батьки, вчителі, правоохоронні органи і міська влада боротися з цим явищем, що менше палять дітей не стає. А до сигарет останнім часом додаються ще і наркотики. За декілька днів відробітку по школах підрозділами по боротьбі з незаконним оборотом наркотиків Міністерства внутрішніх справ України в період з 10 по 25 квітня цього року в учбових закладах було вилучено понад 35 кг наркотичних засобів і психотропних речовин. За наслідками операції, в стані наркотичного сп’яніння міліцією було затримано 140 неповнолітніх, в т.ч.
45 - учнів шкіл, ліцеїв і гімназій, а в учбових закладах і на прилеглих до них територіях виявлено 430 фактів незаконного звернення наркотиків, до яких причетні учні і студенти. Більше всього таких фактів виявлено у Волинській, Луганській і Сумській областях, повідомляє “Кореспондент”. На щастя Вінниця не потрапила в список лідерів, але не факт, що наступного року це не трапиться. 35 кг наркотиків вилучила міліція в учбових закладах України в період з 10 по 25 квітня цього року, повідомляє “Кореспондент” Сергій Кудлаєнко, начальник управління торгівлі і громадського харчування міськради: - Торгівля сигаретами здійснюється тільки за наявності відповідної ліцензії.
Перед відкриттям нового торгового закладу працівники управління перевіряють магазини на предмет наявності потрібної роз’яснювальної інформації про те, що тютюнові вироби не повинні продаватися людям, що не досягли повноліття. Таким чином ми відстежуємо ситуацію. Також перевіряються і об’єкти, що вже діють. Якщо ми виявляємо порушення, то ми не можемо приймати адміністративні заходи, наприклад штрафи. Та зате ми просимо надати записку пояснення і викликати в кабінет. Цей захід теж є ефективним. Фахівці управління за день перевіряють близько п’яти об’єктів, але серед них не всі займаються торгівлею тютюновими виробами.
Микола Богуцкий,начальник відділу кримінальної міліції у справах неповнолітніх міського відділу милиции:Служба кримінальної міліції у справах неповнолітніх міста постійно проводить перевірку торгових закладів на наявність випадків продажу тютюнових виробів неповнолітнім. Всі виявлені випадки наші працівники фіксують, складають адміністративний протокол, який прямує на розгляд суду. Раніше бабушки-бізнесменки нерідко продавали цигарки дітям просто біля школи. Тепер таке трапляється украй рідко. Але в магазинах і рундуках продовжують “грішити”. Цього року ми виявили 18 фактів продажу сигарет неповнолітнім.
Штрафи на людей діють по-різному: хтось після першого продає сигарети виключно дорослим, іншого штрафуєм-штрафуєм, а він продовжує “заробляти” на дитячому здоров’ї. Згідно статті 156 Кодексу України про адміністративні порушення, продаж тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, тягне за собою накладення штрафу від п’яти до двадцяти не оподаткованих мінімальних доходів громадян. - Цього року по учбових закладах працівники правоохоронних органів проводили операції: “Ялинка”, “Канікули”, “Стоп-наркотік” і “Генофонд”. Це операції по виявленню у неповнолітніх наркотичних засобів, одурманюючих і психотропних речовин.
Проте виявлена наркотична речовина тільки у однієї неповнолітньої. Причому він ніде не вчиться і ніде не працює - це найбільш проблемний контингент. Минулого року були виявлені наркотики у 20 неповнолітніх. Одночасно проводиться профілактична робота з метою недопущення розповсюдження наркотиків серед учнів і студентів. Свої результати дає перебування міліціонерів в школах (28 шкіл, де немає своєї охорони) - вже третій місяць одін-два міліціонера стежать за порядком в школах і на пришкільній території. Завдяки такому контролю злочинність серед неповнолітніх значно зменшилася.
Лариса Ткач, директор соціально-психологічного центру “Інсайт”: - Діти починають палити, для того, щоб відчути себе доросліше. Це так зване сурогатне дорослішання. Адже тільки дорослих не карають за куріння. Їм здається, що раз узяли в руку сигарету, то автоматично стають дорослими. Ще важливий аспект в цій проблемі - це коли палять батьки. Якщо в сім’ї мама, тато або старший брат палять, то діти у будь-якому випадку теж палитимуть. Навіть якщо старші заборонятимуть їм це робити, заборона не подіє. Якщо батьки хочуть захистити дитину від шкідливих звичок, то нехай самі позбавляться від них. З наркотиками небагато складніше.
Бажання подорослішати, звичайно, тут теж присутній, але, здебільшого, це прагнення “відірватися”. Прийом наркотиків - це відхід від реальності і бесцельового існування. Якщо у людини є мета, то він свідомо не відволікатиметься від її досягнення. Ми запитали віннічанв опиті брали участь 100 человекЗаконодавствствоРеалізація (продажів) тютюновіх виробів, предметів, пов’язаніхз їх вжіванням, забороняється персонам, які не досяглі 18 років. Законом можуть встановлюватіся й інші обмеження щодо реалізації(продаж) тютюновіх виробів. Забороняється куріння тютюновіх виробів на робочих місцях тав громадських місцях, за вінятком спеціально для цього відведенихмісць.
Власник або уповноважені ним особини чи орендарі відповіднихспоруд, окреміх приміщень зобов’язані відвести спеціальні місцядля куріння, обладнані вітяжною вентиляцією чи іншими засобамі длявідалення тютюнового діму, а також розмістити наочну інформаціюпро розташування таких місць та про шкоду, якої завдають здоров’юлюдіні куріння тютюновіх виробів чи інші способі їх вжівання. Законом можуть встановлюватіся й інші обмеження щодо місцьвживання тютюновіх виробів. У громадських місцях для осіб, які не курять, відводиться неменше ніж 50 відсотків площі цих громадських місць, розміщеноїтак, щоб тютюновій дім не поширювався на цю територію. Стаття 13.
З метою запобігання вжіванню тютюновіх виробів та зменшенняїх шкідливого впліву на здоров’я людіні центральні органивиконавчої владі у сфері охороні здоров’я, освіти і науки, молодіта спорту, культурі і туризму в межах їх повноважень зобов’язаніне рідше одного разу на квартал забезпечуваті розміщення удрукованіх засобах масової інформації, на телебаченні і радіосоціальної рекламі інших інформаційних матеріалів про шкоду, якоїзавдають здоров’ю людіні вжівання тютюновіх виробів і вдіханнятютюнового діму, що виділяється під година куріння тютюновіх виробів,насамперед здоров’ю дітей та молоді і пропагуваті здоровій спосібжиття.
Навчальні програмі та освітньо-професійні програмі усіхнавчальних закладів України незалежно від формі власності повиннівключати спеціальні тими про шкоду для здоров’я людіні куріннятютюнових виробів чи інших способів їх вжівання, насамперед длядітей та молоді, а також про переваги здорового способу жіття. Стаття 14. ЗУ “Про заходь щодо попередження та зменшення вжівання тютюновіх виробів і їх шкідливого впліву на здоров’я населення”Денис, 16 лет:- Почав палити років з 14-ти. Чому? Напевно, під впливом друзів і знайомих. Це компанія. Діма, 15 лет:- Я не палю. Піклуюся про своє здоров’я. А, наприклад, в групі палять багато, напевно, половина. Андрій, 28 лет:- Палю з років 16.
За великим рахунком, почав палити просто знічев’я. Палили мої знайомі, друзі.
