Школи, як і люди, є що ведуть і відомі. Завдання, пріоритетні для одних педагогічних колективів, для інших - вже пройдений етап. Раніше лідерів називали прогресивними, передовими, сьогодні - на жаль! - “просунутими”. Луганський ліцей іноземних мов з самого свого народження обурював спокій в тихих водах народної освіти, крок за кроком піднімаючись вгору і освоюючи новий простір.
Але чи є вершина у сходів досконалості? Сьогодні в далекому від столиці промисловому Луганську знову киплять пристрасті: батьки і педагоги гаряче обговорюють створення першої в Україні Академії Костянтина Ситника, яка повинна стати основою майбутнього Учбово-виховного об’єднання духовно-інтелектуального розвитку дитини. Створити центр для обдарованої дітвори (а у нас кожен учень - скарб!) - золота мрія незмінного генератора ідей і засновника Луганського ліцею іноземних мов Анатолія Івановича Каташова.
Наша бесіда з ним - про природу лідерства, його спонукаючі мотиви і не завжди приємні наслідки. - Анатолій Іванович, звучить незвично, але в Луганській області ліцей іноземних мов - старий учбовий заклад нового типу. . . - Так, сьогодні ми упевнено йдемо до свого 15-річного ювілею. 24 березня 1993 року рішенням Луганської міської ради було створено унікальний у своєму роді учбовий заклад. Тут не тільки творчий підхід до “здобичі” знань, але і сама атмосфера навчання і взаємин академічна. Звичайно, до високого рейтингу ми прийшли не відразу, хоч і на стадії становлення ліцей вже виділявся із загальної маси учбових закладів.
На старті далеко відірватися неможливо, спочатку всі біжать загальною групою. Потім вже виявляються і майстерність, і вправність, хтось не витримує темпу і сходить з дистанції. Саме тоді, на стадії “оперення”, прийшла до нас з Інституту удосконалення вчителів прекрасна жінка і чудовий педагог Лариса Володимирівна Кочетова. Вона повірила в ідею школи нового типу і зробила свій неоцінимий внесок в створення творчого, наукового потенціалу ліцею. Невипадковий саме їй наша газета “Здрастуйте” надала відкрити нову рубрику - “Назустріч 15-річному ювілею ЛЛІЯ”.
До цієї дати ми плануємо з оздать асоціацію випускників ліцею, бо багато наших діток вже на межі досягнення вагомих результатів в навчанні, роботі і науці. Сподіваюся, що на “ювілейну” сцену запросимо наших перших кандидатів наук. А до 20-річного ювілею, дивишся, з’являться і свої доктори. - Вам нерідко дорікають в тому, що ліцей збирає “сливки” дитячого суспільства - самих кращих учнів міста. Якоюсь мірою я з цим згодна, адже на досвіді власних дітей знаю: ледарям в ліцеї робити нічого, вчитися тут дуже важко. Зате і результат - в наявності: дві дочки з відмінністю закінчили Національний університет імені Тараса Шевченка, вчаться в аспірантурах.
0 Відгуків на “Що вперед дивиться”
Залишити відгук