Коли мама пішла на чергування в лікарню, Ваня дістав зошит, вирвав з нього два листи і сів писати.
«Добридень, дорога бабуся. Я вже умію писати і вважати. У гімназії був конкурс. Багато дітей провалилися, а мене узяли. Мама дуже рада. Говорить, що вчитимуся з «крутими» і ніс їм утиратиму п’ятірками, щоб не платити за навчання.
Вчора мама отримала аванс 600 гривень. І дуже турбувалася. Кожного разу так відбувається. Ось і я думаю, краще б цей аванс не платили: що можна купити на ці гроші? Правда, у неї ще буде зарплата 800 гривень. Якщо скласти разом, вийде 1400 гривень. Не розумію, чом би їх не складати і не видавати разом. Тоді б мама не так турбувалася. Ось тату на шахті зарплату один раз виплачують, нехай навіть в останній день місяця. І він спокійний. Правда, чомусь весь час говорить, що зарплата, негідна його праці. І разом з мамою мріють купити красиві гардини, нову люстру і своєчасно платити за квартиру і інші комунальні послуги.
А тут ще тривожилися: час робити заготовки на зиму, а шахтарської зарплати все ще немає, а ціни на ринку «кусаються». Мама дивиться на папірець, що шахтарі «звіркою» називають, і дорікає тату, що хоче бачити «живі» гроші. Тато мовчки слухає мамині докори, захоплюючись спортивними телерепортажами, зберігаючи при цьому олімпійський спокій.
Мама говорить, що в школу я зібраний. Купила костюм - чорний в смужку, дві білі сорочки, краватка, ранець, ох, який пенал, якби ви, бабуся, бачили! А ще у мене є кросовки, спортивний костюм і все це коштує 1000 гривень. Сімдесят відсотків її зарплати.
Довго вибирали туфлі. Мама хотіла, щоб і зручні були, і недорогі, і на вирощування. Ті, що за 120 гривень, пришлися в самий раз. Поки ходили по ринку, зустріли маму моєї майбутньої однокласниці Коти. Тепер вона щодня сидітиме за партою в сучасній шкільній формі, за яку заплатили 180 гривень. Наші матусі довго обговорювали якість шкільного одягу і її ціну, переживаючи, що вже в жовтні ми, їх діти, в нових нарядах мерзнутимемо на уроках. А стоять вони теж не менше сотні гривень. («Але якість-то, якість!», - як зашуміли мами).
Купувати добротний костюм на хлопчика осінньо-зимового варіанту (який не просто підібрати, не дивлячись на велику кількість товару) за 240 гривень дорого, та і всього лише на полгода, тому що в першу чергу брюки на вирощування незабаром стануть короткими.
Цікаво все-таки слухати міркування дорослих, які стараються 1 вересня одягнути нас з «голочки», щоб виглядали не гіршими за інших. Я, бабуся, знаю, що з дівчам ще складніше - то фасон спідниці їм не підходить, то бантики і заколочки вже не в моді. Я, як і тато, прагну зберігати спокій. І навіть не переживаю, що Котить вибрала на прилавку всі зошити, де намальовані квіточки, кішечки і інші іграшки. Я забрав інші, де представлені всі «марки» автомобілів і мотоциклів, не забувши про Супермена.
Мами не відмовляли в задоволенні проявити самостійність вибору і лише повторювали: «Лінієчки і клітинки повинні бути чіткими, а папір неодмінно білосніжною, оскільки треба з раннього дитинства берегти дитячі очки. Не потрібні зошити по 45 копійок, хай беруть, як у всіх, по 1 гривні 20 копійок з обложечкой пояскравіше, посовременнєє».
Щоденникам від 3 до 12 гривень віддав перевазі той, що за 10, присвячений «ЄВРО-2008». За олівці, кольоровий папір, ножиці, клей, пензлики, фломастери, обкладинки на зошити і книги, пластилін, альбом, ручки, лінійки та інші, не менш важливі атрибути школяра заплатили ще сто гривень. Зовсім забув, що зошити, як вона сказала, обійшлися «в копієчку». Цікаво, а що вони коштуватимуть, коли доведеться купувати по 48-96 листів, які вже сьогодні коштують від 2 грн. 50 копійок кожна?
А одна тітонька влаштувала «допит» продавцеві: що, почому і чому? І я зрозумів, що зошити і інші канцтовари за рік стали дорожчими на 10-30 копійок. Це, напевно, коли копійка до копійки, тоді і «в копієчку» обходиться. А ось одяг подорожчав. Хоча дорослі говорять, що якість «не дуже».
Удома знов приміряв обновки, розглядав зошити, лінійки, ручки і намагався помістити їх в новенький рюкзак за 120 гривень. Мама з калькулятором в руці неквапливо вела підрахунок. Може, бабуся, ти мені розповіси, що таке «дебет» і «кредит», і зробиш так, щоб вони у мами сходилися. Мама говорить, що у нас дуже скромні покупки, тому що змогли зібрати мене в школу за 1600 гривень.
А ще вона говорить, що нам повезло, прости господи. Цілий місяць хворіла тітка Свєта, і вона ходила робити уколи. Їй прописали їх 30. За кожен тітка Свєта платила мамі 8 гривень. Всього мама заробила 240 гривень. Не розумію, чому в лікарні їй стільки не платять? На чергуванні вона робить уколи для 15-20 чоловік, а то і більше. Скільки б це було грошей! Ось подумав, ось би ще тітці Свєті прописали 30 вколовши. Тоді б і в зиму мене одягнули б.
Мама говорить, що у тебе, бабуся, недавно теж свято було - додали пенсію на десяток гривень. Якби ти ці гривни відкладала для мене, я б багато чого міг купити. Наприклад, додав би їх до батькової «звірки» і купив би комп’ютер. Без нього зараз навіть першокласникові не можна. Тато говорить, що на мамину зарплату, яку якась інфляція з’їдає швидше, ніж роблять нарахування, розраховувати не доводиться. Значить, відкладатиме з шахтарською. А ще він говорить, що з мене міг би вийти міністр фінансів.
Дорога бабуся, отримаєш пенсію, відразу не витрачай. Приїжджай до нас, ми за тобою скучили. І картопля на ринку 3 гривни за кілограм, і яйця 6 гривень за десяток, і сало - аж 40. А їхати до тебе в гості, мама говорить, кожного разу треба півзарплати витрачати. Ми тебе любимо, цілуємо».
Ваня подумав і дописав: «Ох, як довго чекати комп’ютер. Напевно, років десять, до самого 11-го класу».
Акуратно склав листочки, заклеїв в конверт і побіг на пошту. На конверті стояла адреса:
Архів по тегу 'шкільна форма'
17:23
На жаль! Канікули закінчуються. Треба відправляти дітей в школу. За нашими підрахунками, для підготовки до дня знань буде потрібно півтори тисячі гривень - це мінімум.
Складаємо рюкзак
Ринки і магазини вже готові запропонувати батькам шкільні товари на будь-який смак. Тому озброюємося калькулятором, щоб не витратитися дарма.
До речі, не забудемо про підручники. По-перше, ними до початку навчального року можуть забезпечити не всі класи. По-друге, узяті в шкільних бібліотеках розпатлані, з вирваними сторінками книжки можуть виявитися абсолютно непридатними. По-третє, ліцеї і гімназії з амбіціями не задовольняються звичайними підручниками, а вимагають джерела знань просунутих авторів або видані в Германії або у Франції, які коштують близько сотні гривень. Та плюс аудіокасети, диски і робочі зошити по різних предметах.
Окрім підручників, школярам знадобляться атласи (від 6 до 12 грн.), карти (5 грн.), словники (від 12 до 25 грн.)
Потрібно не забути купити і сменку. Під нею потрібно розуміти не розтоптані тапочки в клітку, а, ймовірно, легкі туфельки або спортивне взуття (їх вартість див. вища). Найдешевша сумочка для сменки - 25-30 грн. До речі, дитя перед навчальним роком може заканючить і випросити глобус, сотню наклейок, ручку з дурним набалдашником, клей з лелітками і інші дитячі радощі. Якщо піддатися на цю провокацію - можна влетіти ще сотні в півтори.
Отже, підсумовуємо з розрахунку, що необхідне з півсотні зошитів, по декілька ручок, олівців, гумок, точил, лінійок і т.д. Разом збори чаду в школу обійдуться мінімум тисячі в півтори. По максимуму - збільшуємо цю цифру в три-чотири рази.
Ради бувалого батька: на чому можна заощадити
1. Купувати всю канцелярську мелочевку зручніше в одному місці. Але все таки краще брати не на одному лотку. Якось на ринку «Барабашово» мене спробували обрахувати при «опті» не мало не багато аж на 40 гривень. Деякі продавці користуються ринковою суєтою і небажанням делікатного покупця затримувати інших. Крім того, підходити до реалізатора потрібно з калькулятором - щоб зауважал.
2. У продажу є простенькі тетрадочки всього по 30 коп. Але якщо дитя гаряче божиться, що вже цього року неодмінно стане круглим відмінником - можна розщедритися на ті, що разу в три дорожче. Але навіть якщо чадо не обіцяє виправити кошмарні торішні оцінки, дорогі зошити можна купити з виховною метою, примовляючи:
«Напевно в таких красивих зошитах будуть чудові відмітки». Втім, вже через пару місяців стає ясно, що цілком можна було обійтися і найдешевшими зошитами.
3. Зошиту краще купувати пачками - оптом дешевше. Щоденник перед покупкою варто перегорнути: всередині на сторінках іноді красуються фотографії напівголих тіток і дядек.
4. Ціна на ранець або спортивну сумку часто залежить від того, як довго вона може прослужити. Сумку з мінімумом відділень, ледве «живими» блискавками і кволенькою підкладкою, здатною розповзтися буквально через місяць, можна прикупити гривень за 30. А ось понадійніше - від 70 грн. Втім, сумка за 500 грн. в одному з фірмових магазинів здалася мені не тільки непоказною, але і хисткою. А якщо врахувати, що на змінах діток обожнюють футболити їх - потрібно морально бути готовим, що скоро ранець доведеться купувати знову.
5. Недорогі спортивні брюки з трикотажу ненадійні: вони швидко розповзаються по швах і пускають стрілки. Решта ринкових пропозицій практично однакова: в основному плащевка, двійка (спортивні брюки і кельми) або трійка (плюс жилет). Цілком стерпний костюмчик можна прикупити гривень за 60-150. І вже повірте, він набагато красивіше побаченого мною днями у фешенебельному спортивному магазині - потворного фасону, страшного забарвлення і донезмоги скрипучий-синтетичного. А стоїть, між іншим, такий «твір», який безсоромно видають за «фірму», 800 грн.
6. Якщо вдасться налетіти на розпродаж - кросовки або кеди можна купити навіть за 40 грн. Втім, ближче до 1 вересня шанси на успіх з кожним днем тануть. Ціни на кеди і синтетичні кросовки стартують гривень з 70, а фінішують в космічних височінях. Принаймні, в більш-менш крутому спортивному магазині можна углядіти кросовки з кожзаменітеля, навіть без натяку на фрагменти шкіри - за 900 грн. («вони зроблені за спеціальною технологією», - важливо пояснила продавець). Спецтехнології в школі ні до чого, а синтетика - вона і в Африці, і в Китаї синтетика. І все-таки важливо, щоб взуття не виділяло отруйний запах - а цим часто грішить ринкова продукція.
Перед покупкою її потрібно гарненько обнюхати і розглянути стики: продавець цілком може надути, видавши дерматин за шкіру.
Канцелярське приладдя - Найменування, Вартість
Зошити Від 70 коп. до 4 грн. (від кількості листів)
Обкладинки для зошитів Від 10 до 20 коп (від щільності).
Обкладинки для підручників 7 грн
Щоденники від 4 до 13 грн.
Лінійки 30 коп. -2 грн
Транспортир близько 1 грн.
Гумка 50 коп. - 3 грн
Точила 1 - 5 грн
Ручки від 75 коп. до 5 грн
Набір для креслення від 20 грн
Набір фломастерів 4, 5 -12 грн.
Клей ПВА (олівець або з пензликом) 1-2 грн.
Олівці прості 25 коп. - 1.50 грн. (автоматичний)
Фарби (простенькі) акварель - до 8 грн., гуаш - до 20 грн.
Пластилін 2, 5 грн -20 грн.
Набір кольорових олівців в межах 10 грн.
Підставка для ручок і олівців від 3 до 30 грн.
Пенал від 5 до 40 грн
Набір закладок 2, 5 грн
Настільна лампа від 25 грн.
Портфель або ранець від 40 грн.
Шкільна форма
Спідниці від 50 грн.
Сарафани від 60 грн.
Блузи від 35 грн.
Брюки для хлопчиків дівчаток від 70 грн.
Костюм для хлопчиків від 150 грн.
Костюм для дівчаток від 110 грн.
Спортивна форма від 70 грн.
Туфлі з кожзаменітеля від 70 грн., шкіряні - від 250 грн
Кеди або кросовки від 80 грн.
Міняємо еротику на шкільну форму?
- Я категорично проти цих, даруйте, порнографічних щоденників, які продаються на «Балці», - оголосила у вівторок начальник міського управління освіти Ольга Деменко. - Дитина, замість того щоб вчитися, розглядатиме обкладинку щоденника. Тому у нас цього року вся початкова школа буде забезпечена харківськими щоденниками безкоштовно.
Так, але в багатьох гімназіях і ліцеях зараз буквально примушують батьків набувати їх - «фірмові» щоденники або шкільну форму. І стоять вони дорожче ринкових. Чи можуть батьки відмовитися?
- У нас школи іноді перетворюються на показ мод, причому еротичного або пляжного варіанту одягу, - погоджується Ольга Деменко. - Але шкільна форма повинна бути: дитину потрібно з дитинства привчати до того, як і куди потрібно одягатися. І батьки повинні бути готові до того, що керівництво гімназії або ліцею скаже: «Ми - кращі в місті і у нас повинна бути своя форма». Вартість цієї форми невисока: 150-160 грн. І замість того щоб купувати дівчинці сарафани, спідниці, джинси, блузи, светри - чи не простіше придбати шкільну форму? Причому не обов’язково шити весь комплект повністю. Можна зробити тільки піджаки, а діти надягатимуть до нього будь-яку відповідну злучаю одяг.
Сьогодні з двохсот харківських шкіл більше 70 мають фірмову форму. Але батьки мають право відмовитися від їх придбання, так само як і фірмових щоденників, запевняє начальник управління освіти.
- Ми надаємо свого роду послугу, - говорить Ольга Іванівна. - Але якщо батьки не хочуть - вони мають на це повне право. Але в яке положення вони ставлять свого
дитини?
Скільки коштує стрижка
Перед школою пострижемо хлопчиків і зробимо зачіски дівчаткам. У перукарської середньої руки чоловіча стрижка коштує від 15 грн., жіноча - від 25 грн. У елітних салонах хлопчиськ обслужать за 50-60 грн., а дівчати (прімітівненькая стрижка на волоссі середньої довжини) - від 100 грн. До речі, в минулі роки в серпні перукарні проводили акцію: стригли школярів за пониженими цінами. Цього року в десятці салонів нам відповіли, що така акція не проводиться. Хоча не виключено, що ближче до 1 вересня майстри ножиць здадуться: їм вигідно привернути клієнта.