Мами не відмовляли в задоволенні проявити самостійність вибору і лише повторювали: «Лінієчки і клітинки повинні бути чіткими, а папір неодмінно білосніжною, оскільки треба з раннього дитинства берегти дитячі очки. Не потрібні зошити по 45 копійок, хай беруть, як у всіх, по 1 гривні 20 копійок з обложечкой пояскравіше, посовременнєє».
Щоденникам від 3 до 12 гривень віддав перевазі той, що за 10, присвячений «ЄВРО-2008». За олівці, кольоровий папір, ножиці, клей, пензлики, фломастери, обкладинки на зошити і книги, пластилін, альбом, ручки, лінійки та інші, не менш важливі атрибути школяра заплатили ще сто гривень. Зовсім забув, що зошити, як вона сказала, обійшлися «в копієчку». Цікаво, а що вони коштуватимуть, коли доведеться купувати по 48-96 листів, які вже сьогодні коштують від 2 грн. 50 копійок кожна?
А одна тітонька влаштувала «допит» продавцеві: що, почому і чому? І я зрозумів, що зошити і інші канцтовари за рік стали дорожчими на 10-30 копійок. Це, напевно, коли копійка до копійки, тоді і «в копієчку» обходиться. А ось одяг подорожчав. Хоча дорослі говорять, що якість «не дуже».
Удома знов приміряв обновки, розглядав зошити, лінійки, ручки і намагався помістити їх в новенький рюкзак за 120 гривень. Мама з калькулятором в руці неквапливо вела підрахунок. Може, бабуся, ти мені розповіси, що таке «дебет» і «кредит», і зробиш так, щоб вони у мами сходилися. Мама говорить, що у нас дуже скромні покупки, тому що змогли зібрати мене в школу за 1600 гривень.
А ще вона говорить, що нам повезло, прости господи. Цілий місяць хворіла тітка Свєта, і вона ходила робити уколи. Їй прописали їх 30. За кожен тітка Свєта платила мамі 8 гривень. Всього мама заробила 240 гривень. Не розумію, чому в лікарні їй стільки не платять? На чергуванні вона робить уколи для 15-20 чоловік, а то і більше. Скільки б це було грошей! Ось подумав, ось би ще тітці Свєті прописали 30 вколовши. Тоді б і в зиму мене одягнули б.
Мама говорить, що у тебе, бабуся, недавно теж свято було - додали пенсію на десяток гривень. Якби ти ці гривни відкладала для мене, я б багато чого міг купити. Наприклад, додав би їх до батькової «звірки» і купив би комп’ютер. Без нього зараз навіть першокласникові не можна. Тато говорить, що на мамину зарплату, яку якась інфляція з’їдає швидше, ніж роблять нарахування, розраховувати не доводиться. Значить, відкладатиме з шахтарською. А ще він говорить, що з мене міг би вийти міністр фінансів.
Дорога бабуся, отримаєш пенсію, відразу не витрачай. Приїжджай до нас, ми за тобою скучили. І картопля на ринку 3 гривни за кілограм, і яйця 6 гривень за десяток, і сало - аж 40. А їхати до тебе в гості, мама говорить, кожного разу треба півзарплати витрачати. Ми тебе любимо, цілуємо».
Ваня подумав і дописав: «Ох, як довго чекати комп’ютер. Напевно, років десять, до самого 11-го класу».
Акуратно склав листочки, заклеїв в конверт і побіг на пошту. На конверті стояла адреса:
Статті по темі
Сторінок: 1 2
0 Відгуків на “Вустами немовляти”
Залишити відгук