
Сьогодні, першого вересня, всі учні приходять в школу. Хтось вперше в житті, а хтось в черговий раз. І попереду у нас долгие-долгие місяці осяй, зими, весни, під час яких ми вчитимемося, набиратимемося знань і дорослішатимемо.
Так, дорослішати. Не віриться, що я - одинадцятикласниця! Адже зовсім, здається, недавно мама привела мене в перший клас, «пролетіли» роки молодшої школи, за спиною залишилися екзаменаційні хвилювання в дев’ятому класі, закінчений десятий.
Сьогоднішнє свято не здалося мені нудним, адже я про таке мріяла давно. Цей перший дзвінок запам’ятається назавжди! Ми, випускний клас, - в центрі уваги. Всі дивляться на мене і моїх однокласників. Погода така ж чудова, як і настрій дітей, вчителів і наших батьків. Крокують «першоклашки». Такі серйозні, забавні - і пливуть спогади про мій найперший дзвінок, перший урок, про смішні ситуації і серйозні хвилювання. Ось він звучить - наш останній перший дзвінок. Веселий сміх дітей, зітхання наших мам, сумна усмішка класного керівника. Але не варто сумувати.
Попереду зустрічі і розставання, запаморочливі зльоти і (іноді) падіння, а головне - шкільні роки в «Алефе» яскравим світлом доброти, взаєморозуміння і віра в нас наших вчителів зігріватимуть серця довгі роки!
.
Мінустіна Анастасія
учениця 11-го класу

В день осінній перший раз
Кожен в свій приходить клас!
Така звичайна до банальності ситуація - вчитель випустив одинадцятий клас, а п’ятикласники на всіх учителей-«выпускников» не вистачило. І опинилася я на цьому «святі життя» не у справ. Але вперше як вільний глядач дивилася і відчувала. Я дуже люблю слухати і дивитися виступи нашого директора. Долина Михайлівна завжди красива, підтягнута, зібрана, доброзичлива, по-діловому лаконічна і зрозуміла. Кожний з присутніх розуміє, що директор говорить не для «червоного слівця», а дійсно з бажанням привітати і побажати.
Адже і є з чим привітати. Гімназія відкрила свій чотирнадцятий навчальний рік. Як? У стильну сучасну вчительську прийшов стабільний колектив вчителів, в чисті, знов відремонтовані класи - ученикb. Затишна, модна, компактна гімназія радує око, слух і нюх.
А скільки навколо усмішок, заразливого дитячого сміху, скільки ласкавого морського загару і незамутнених втомою поглядів! Скільки ямок на щоках і готовності вітати, робити компліменти, ненарочито лестити і радіти, радіти, радіти.
Легко і співучо пливуть голоси хору, уміло, злагоджено, ритмічно рухаються танцюристи. Дорослішає школа, але долею дано їй розцвітати восени. Адже курчат по осені рахують.
Ільвовськая Ольга Олександрівна
викладач біології

_______________________________________________________________
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
Запорізька міська єврейська школа-гімназія «Алеф» була заснована в серпні 1992 року.
0 Відгуків на “Запорізька міська єврейська школа-гімназія Алеф”
Залишити відгук